Львівський дошкільний навчальний заклад ясла-садок №187 Львівської міської ради

 







Для малюка

 

 

 

 

 

 

    ШАНОВНІ БАТЬКИ , БАБУСІ  ТА ДІДУСІ  !!!

 

  Почитайте разом із малятами цікаві та легкі для сприйняття вірші про дитячий садок. У добірці Ви знайдете вірші про вихователів дитячого садочку, про дружбу, іграшки ....

 

 

 


 

 

 

 

     "ДИТСАДОК  "

 

Дитсадок - веселий дім.

Тут робота є усім.

Тут майструють,

Тут будують.

 

Лисові хвоста малюють,

З пластиліну ліплять вовка.

Швидко шиють нитка й голка,

А тому батьки і мами,

І сестрички із братами,

І бабусі, й дідусі –

Дитсадочок люблять всі

 

Здрастуй, хлопчику маленький!

Йди в кімнату, ручку дай.

Хоч у нас ти і новенький –

Не соромсь, за стіл сідай.

 

Будеш снідати із нами:

Ось оладки, осьде чай.

Плачеш? Хочеться до мами?

Ой, не треба, не скучай!

 

В нас ведмедик є і м'ячик.

Коник он стоїть в кутку...

Подивись: ніхто не плаче

У дитячому садку.

 

Ой, який хороший

Хлопчик є у нас

В групі – наймолодший,

Звуть його Тарас.

 

Він в садку дитячім

Тільки перший раз.

Грається, не плаче

Новачок Тарас.

 

Чий такий красивий дім?

Грають промені на нім.

Сяє напис «Колобок».

Це Оксанчин дитсадок.

 

 Чий такий співучий дім?

Цілий день пісні у нім.

Кличе музика в танок.

Це Оксанчин дитсадок.

Чий такий веселий дім?

Не змовкає сміх у нім.

А малечі - мов квіток!

Це Оксанчин дитсадок.

 

 

 

 

 

 

Дитсадок

 

Відомо навіть малюку,

Як добре жити в дитсадку.

Прийшов - вітайся: «Добрий ранок!»

Мий руки і куштуй сніданок.

 

Немає часу на ниття,

Бо ждуть цікаві заняття:

Музичне, ліпка, малювання,

Ще й порахуємо старанно,

 

Розучим вірш, розкажем казку.

Спіймати м'ячик? Та будь ласка!

Що ще? На вулицю - гуляти,

В рухливі ігри дружно грати.

 

Ось «Гуси-гуси», «Коровай»,

«Автомобілі» - обирай.

Обід. Поспати не забув.

Так не помітно день минув!

 

 


 

 

Стоїть новий будинок

 

Стоїть новий будинок.

До нього – сто стежинок.

А в ньому – сто доріжок.

Там тупця двісті ніжок.

Там сотня голосочків,

Дзвінкіших від дзвіночків.

Там всілись на полиці

Ведмеді і лисиці.

Там човен у куточку

Пливе по килимочку.

На стінах – сто картинок

З героями казок.

Всі знають цей будинок.

Він зветься – дитсадок.

 

 


 

       

 

            "Вихователька"

Коли приходиш в дитсадок,

То хто там є, окрім діток?

Так, вихователька твоя.

Запам'ятай її ім'я!

Вона з тобою кожну мить.

Ти не умієш щось? Навчить!

І ось уже твоя рука

Сама малює Колобка,

І цифри вірно розкладе,

І слово «мама» обведе.

Бо у садку – не те що вдома.

Ти працюватимеш невтомно:

Навчишся ґудзик застібати,

Мішечок із піском метати,

Зарядку зробиш і масаж,

Змалюєш натюрморт, пейзаж,

Розкажеш гарно вірш на свято

І знатимеш всього багато.

 

 

 

Прощання з лялькою

 

Буду співати я

Пісеньку тиху.

– Спи, моя лялечко,

Спи, моя втіхо.

 

Разом з тобою

Букви я вчила,

– Спи, моя ластівко,

Спи, моя мила.

 

Спи, моя крихітко,

В теплім куточку.

Я вже до школи

Йду з дитсадочка.

 

 

 

 

 

 

Зайчики

 

Під кущем сидить зайчиха,

Сльози лапкою втирає,

Зайченят своїх згубила,

Де шукати їх не знає.

 

Пішов заєць на город,

Зайченят шукати,

А вони нарвали моркви,

Щоб поласувати.

 

Зайченята – пустунці,

Мабуть, ще не знають,

Що без дозволу батьків

Дітки не гуляють.

 

 


 

 

Кольоровий дощ

 

Чи є що гарніше,

За дощ кольоровий,

Коли листя кружляє,

На землю летить.

 

А впавши під ноги,

Шепоче тихенько:

  • Який же я гарний,

Найкращий за всіх.

 

 

 

Що кому сниться

 

Киці сниться хитра мишка,

Що сховалася під ліжко,

Мишці сниться песик Гав,

Що кота на зуб загнав.

 

Сниться песику мій тато,

Що сміється дзвінко зранку,

А Мар’янці гарна книжка,

Вірний песик, спритна мишка.

Тато, мама, я і киця.

Ось що кожному з них сниться.