Львівський дошкільний навчальний заклад ясла-садок №187 Львівської міської ради

 







Сторінка логопеда


 

 

      Правильне мовлення є однією з важливих передумов повноцінного розвитку дитини, процесу її соціальної адаптації, а тому виявлення та подолання мовленнєвих порушень є першочерговими завданнями як педагогів, так і батьків.

 

      У ДНЗ №187 функціонує дві спеціальні групи компенсуючого типу для дітей з порушеннями мовлення. У них навчально-виховний процес поєднується з корекційно-розвивальною роботою. У своїй роботі працівники спецгруп керуються Законами України “Про освіту”, “ Про дошкільну освіту”, Положенням про дошкільний навчальний заклад, наказами та рекомендаціями Міністерства освіти та науки України і Міністерства охорони здоров’я України.

 

     Прийом дітей у спеціальні групи компенсуючого типу для дітей з порушеннями мовлення здійснюється завідувачем дошкільного навчального закладу впродовж календарного року на підставі таких документів:

  • заяви батьків або осіб, які їх замінюють;
  • свідоцтва про народження дитини;
  • медичної довідки про стан здоров’я дитини й епідеміологічне оточення із зазначенням проведених щеплень;
  • висновку Львівської міської психолого-медико-педагогічної консультації (ЛМПМПК), яка знаходиться за адресою;  м.Львів, вул.Костюшка, 2, або Львівської обласної психолого-медико-педагогічної консультації (ЛОПМПК), що знаходиться у Львові по вул.Короленка, 1;направлення відділу освіти Шевченківського району м.Львова.

         Детальнішу інформацію про порядок прийому дітей в спец групи можна отримати в учителів-логопедів дошкільного закладу.

 

У дошкільні спецгрупи ДНЗ №187 зараховуються діти:

     -  з 3-х років з розладами мовлення:

 - ринолалією;

 - заїкуватістю;

-загальним недорозвиненням мовлення

І рівня;

 - алалією;

 - афазією;

 - дизартрією;

     - з 4-х років із загальним недорозвиненнм мовлення ІІ, ІІІ рівня.

     - з 5-ти років із фонетико-фонематиичним недорозвинням мовлення, дислалією.

 

     Тривалість перебування дітей  в спецгрупах встановлюється ПМПК залежно від рівня та ступеня мовленнєвого порушення. Проте,  діти можуть бути переведені в групи загального розвитку до закінчення визначеного терміну після виправленням мовленнєвих порушень.

     У ДНЗ №187 працюють учителі-логопеди Алексевич Ганна Григорівна, Ковтун Наталія Миколаївна.

 

Корекцію загального недорозвинення мовлення  ІІ,  ІІІ  рівня  у  дітей  старшого  дошкільного  віку вони здійснюють за такими напрямками:

 

1. Вироблення інтересу до мовлення як засобу спілкування, що сприяє розвитку в дошкільників пізнавальної та мовленнєвої активності.

 

2. Формування динамічних передумов мовленнєвої діяльності, яке реалізується засобами розвитку в дітей артикуляційного, дихального та голосового апаратів, просодичних компонентів мовлення (дикція, темп, ритм, інтонація, паузація, наголос).

 

3. Становлення фонетико-фонематичної компетентності (на імпресивному та експресивному рівнях), що передбачає роботу з формування та розвитку в дошкільників:

     а) слухового та слухо-просторового гнозису;

     б) слухової уваги та пам’яті;

     в) спрямованості уваги на фонологічну структуру слова;

     г) фонематичного сприймання на перцептивному рівні;

     д) слухового контролю;

     е) фонематичних уявлень;

     є) правильної звуковимови;

     ж) складової структури слів;

     з) прогнозування на фонологічному рівні;

     і) різних видів звукового аналізу та синтезу.

 

4. Розширення словниково-смислової компетентності (на імпресивному та експресивному рівнях), яке відбувається на основі збагачення словника дітей самостійними частинами мови:

     а) іменниками (різними видами лексичних узагальнень, видо-родовими поняттями, паронімами, синонімами, багатозначними словами);

     б) дієсловами (різними видами лексичних узагальнень, антонімами, омонімами, полісемічними словами, синонімами);

в) прикметник (різні види лексичних узагальнень, антоніми, переносні, полісемічні значення слів, синоніми);

     г) прислівниками (різними видами лексичних узагальнень, антонімами, омонімами).

 

5. Підвищення морфологічно-семантичної компетентності (на імпресивному та експресивному рівнях), яке конкретизується у формуванні та розвитку вміння користуватися формами словотворення:

     а) іменників;

     б) прикметників;

     в) дієслів.

6. Удосконалення граматично-значеннєвої компетентності (на імпресивному та експресивному рівнях), яке здійснюється шляхом уточнення граматичних категорій самостійних частин мови:

     а) іменників (граматичні категорії роду, числа, відмінка у різних значеннях);

     б) прикметників (граматичні категорії відмінків);

     в) числівників;

     г)  дієслів (граматичні категорії способу, виду, стану, особи) ;

     д) вправляння у правильному вживанні службових частин мови (прийменників).

 

7. Розвиток синтаксично-інформативної компетентності, яке забезпечується у процесі роботи на двох рівнях:

     а) речення (сурядні та підрядні словосполучення, смисловий контроль, прогнозування на лексико-фонологічному та лексико-синтаксичному рівні, прості синтаксичні, інвертовані, пасивні, порівняльні, складні синтаксичні, прийменникові конструкції);

     б) тексту (смисловий контроль, описові розповіді, розповіді за епізодичними, сюжетними картинками, їх серіями, переказ, самостійне придумування).

 

8. Розвиток пізнавальної діяльності, всіх психічних процесів.

 

9. Розвиток загальної і дрібної моторики.

 

10.Виховання всебічно розвиненої особистості.

    

 

 

Ковтун Наталія Миколаївна

  • Освіта : повна вища
  • Навчальний заклад, :Кам’янець-Подільський  державний педагогічний інститут
  • Посада: Вчитель-логопед
  • Стаж роботи:35 років 5 місяців

 

 

                                       Кредо:

 

                                   Даруй себе дітям!
                                  Будь терплячим і будь готовим
                                  до зустрічі з ними в дитинстві.

                                                                                                                                                                        Ш.Амонашвілі

 

 

    

 

 

     Коли потрібно звертатися до логопеда?

     При повній відсутності мовлення у дітей або значному його відставанні, спотворенні звуко-складової структури слів, заїкуватості.

 

     Чи повинна дитина в три роки правильно  вимовляти всі звуки рідної мови?

     Трирічна дитина ще не повинна правильно вимовляти всі звуки рідної мови, але має чути правильну вимову від дорослих, щоб мати уявлення про орфоепічні норми та правила вживання різних граматичних форм слів.

 

    Чи може дитина сама “виговоритися”?

     Таке справді буває, але нечасто. Якщо дитина не вимовляє лише один звук, а їй вже виповнилося чотири роки, обов’язково зверніться за консультацією до логопеда.

 

     Коли потрібно звертатися до логопеда, якщо у дитини порушена звуковимова?

 

     Якщо у чотири роки дитина неправильно вимовляє звуки рідної мови, вже слід звернутися до логопеда.

     Пам’ятайте: невиправлені вади мовлення можуть не лише негативно вплинути на оволодіння читанням та письмом, але й залишитися у дитина на все життя.

 

     Яким повинно бути мовлення перед школою?

 

      Показники мовленнєвої готовності дитини до школи:

  1. Правильна звуковимова.
  2.  Повністю сформована звукова структура слів , у т.ч. багатоскладових.
  3. Вміння виконувати звуковий аналіз слів.
  4. Багатий лексичний запас, насичений словами різних частин мови.
  5. Сформована граматична будова (дотримання правил узгодження слів у роді, числі, відмінку тощо).
  6. Побудова речень складних синтаксичних конструкцій  на позначення часових, просторових, причинно-наслідкових відношень.
  7. Розвинене зв’язне мовлення (опис, переказ, розповідь за сюжетним малюнком, з власного досвіду).

 

      Тільки за умови постійної, свідомої, систематичної взаємодії батьків і логопедів можна подолати порушення мовлення у дітей.

 


Вчитель - логопед Алексевич Ганна Григорівна

 

 

Освіта: вища

Закінчила : Львівський державний університет ім.І.Франка

Стаж роботи :17 років